Контроль хронічного болю

Хронічним вважають біль, що триває довше за очікуваний час одужання (зазвичай три місяці). Здебільшого він не пов'язаний з однією причиною: разом відіграють роль фізичні, функціональні та життєві чинники.

При хронічному болю мета полягає не в обіцянці повністю його усунути, а в тому, щоб контролювати біль, безпечно збільшувати руховий потенціал і полегшувати повсякденне життя. Є дані, що поступові вправи та навчальні підходи можуть сприяти досягненню цих цілей.

Медичну оцінку хронічного болю, залежно від спеціалізації, проводять лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, ортопеди, неврологи або альгологи. Програму фізіотерапії планують відповідно до цієї оцінки та результатів досліджень.

Програма поступова, а навантаження дозують відповідно до стану людини саме того дня. Мета в тому, щоб крок за кроком збільшувати толерантність до руху, не провокуючи болю. Після сеансу може з'явитися легка втома м'язів, але помітного посилення болю не очікується; якщо ж він посилюється, програму коригують.